Елементи компаративного аналізу
на заняттях української літератури
Серед
найважливіших проблем сучасної методики літератури, що знаходяться у центрі
уваги науковців вчительства, слід виділити проблему взаємопов’язаного вивчення
зарубіжної та української літератур у школі.
Починаючи від М.
Бахтіна й В. Біблера, послідовники культурологічного підходу вбачають нову
раціональність сучасності в «гуманітарному мисленні», заснованому на ідеї
«взаєморозуміння» людини й світу, що здійснюється у «великому діалозі культур».
Поява нового методологічного
інструментарію в межах гуманітарного знання певним чином пов’язана з
усвідомленням потенціалу компаративно-аксіологічного аналізу.
Порівняльний метод
став не тільки загальновизнаним, але й одержав статус програмного методу в
мовознавстві (порівняльно-історичне мовознавство), літературознавстві
(порівняльно-історичне літературознавство), порівняльній міфології та
порівняльному вивченні культурології ще в XIX сторіччі.
Компаративний метод,
запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм, має у своїй основі теорію
«запозичень». Його прихильники вивчають певні сюжети, мотиви, образи тощо,
відстежуючи їх у літературах різних народів і епох.
Методологія
компаративного аналізу художнього тексту описана в працях А. Дима, Д. Дюришина, В.
Жирмунського, І. Ільїна. Проблеми порівняльного
вивчення української та
зарубіжної літератури торкались такі
учені, як Є. Пасічник, А. Градовський, В. Снєгірьова та інші. Проте ними не запропоновано шляхів
вивчення творів М.Коцюбинського, В. Шекспіра,
у співставленні.
Компаративісти
доводять, що жодна національна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з
літературами та культурами інших народів. Вони стверджують, що використання
історико-функціонального і порівняльного методів дослідження не лише допомагає
встановити зв’язки між окремими літературними явищами, а й сприяє глибокому
проникненню в ідейно-естетичний зміст кожного із порівнюваних творів. Крім
того, це підтверджує тезу про єдність світового літературного процесу.
На
важливості компаративного аналізу на уроках української літератури наполягає А.
Градовський, зазначаючи, що “поліпшення
літературної освіти може бути досягнуто перш за все шляхом
інтенсифікації, покращення якості змістовності навчання, більш багатогранного
підходу до естетичної природи літератури. Це, на нашу думку, можна досягти,
впроваджуючи метод вивчення української та зарубіжної літератур. З огляду на
це завдання літературної освіти нам бачиться передовсім у тому, щоб давати учням уявлення про
основні, найбільш значимі і характерні явища української і зарубіжної літератур в єдності
їхнього розвитку і
функціонування, розвивати смак, збагачувати культуру мовлення, прищеплювати
любов до літератури, навчати нове покоління культурі читання
в широкому розумінні слова, тобто виробляти активне збагачуюче інтелект, емоційно осмислене сприймання творів мистецтва слова”.
Урок
компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз
художньої літератури. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики. Мета
такого уроку – глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних
творів чи процесів; дати історико-літсратурне пояснення відповідностей або
відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної
єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному
розвитку суспільства.
При
використанні компаративного аналізу на уроках літератури завжди враховуються
різні форми порівняльного методу:
Ø природно-порівняльний метод, що виявляє природу
різнорідних об’єктів;
Ø порівняння історико-типологічне, яке пояснює подібність
не зв’язаних за своїм походженням явищ однаковими умовами генезису й розвитку;
Ø історико-генетичне порівняння, при якому подібність явищ
пояснюється як результат їхнього споріднення за походженням;
Ø порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи різних
явищ.
Обравши
форму порівняльного методу, визначаємося з елементами компаративного аналізу,
що виокремлюються під час:
Ø порівняльного аналізу оригінального твору та його
перекладу, переказу чи переспіву;
Ø порівняння оригінального твору та кількох його
перекладів;
Ø порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні
їх походження;
Ø розгляду творчих зв’язків між письменниками різних
літератур тощо;
Ø аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також
різних національних літератур;
Ø вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою,
ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.
Компаративний аналіз проходить ряд етапів:
1.Підготовчий етап: з’ясування
зв’язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.
2.Реалізація: розгляд
типологічних зв’язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття
причинно-наслідкових зв’язків.
3.Етап узагальнення: доведення
спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних
творів.
У школі пропонується систематичне використання елементів компаративного аналізу (творче порівняння
вічних тем з української літератури та зарубіжної літератури) у таких контекстах:
Тема кохання:
Ø Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”–
трагедія В. Шекспіра “Ромео та Джульєта”;
Ø В. Сосюра “Білі акації будуть цвісти” – О.Пушкін “Я вас
кохав” ;
Ø Григір Тютюнник “Три зозулі з поклоном” – О.Купрін “Гранатовий браслет”;
Ø І.Франко “Перехресні стежки” – І. Тургенєв “Ася”.
Теми людини на війні:
Ø Ю.Яновський “Подвійне коло” (роман “Вершники”) –
М.Шолохов “Тихий Дон” .
Тема дитинства:
О.Довженко “Зачарована Десна” – Р.Бредбері “Кульбабове вино”.
Тема дітовбивства:
Ø 1. В.Стефаник “Новина” – Гі де Мопассан “Розалі Прюдан” – О.Купрін
“Гранатовий браслет”.
Тема зрадництва:
Ø І.Франко
“Перехресні стежки” – І. О.Довженко “Україна в огні” – В.Биков “Сотніков” – Тургенєв “Ася”.
Тема людина в ситуацї морального випробовування:
Ø М.Хвильовий “Кіт у чоботях” (товариш Жучок) – М.Булгаков
“Собаче серце”(лікар Преображенський).
Психологічна характеристика персонажів:
Ø П.Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – В.Шекспір
“Ромео та Джульєтта”, “Гамлет”, “Король Лір”.
Дослідження
звуко-кольорової образності та архітектоніки:
Ø Б.-І. Антонич “І” – А.Рембо “Голосівки”;
Ø вірш Р. Кіплінга “Якщо…” – поезія В.
Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”;
Ø ліричні твори Лесі Українки – вірші Г. Гейне;
Ø вірш Ліни Костенко “Бузиновий цар”– Гете “Вільшаний
король” – музичний твір Шуберта “Лісовий цар”.
Тема духовної краси, що не піддається суворим ударам
долі:
Ø І.Багряний “Сад Гетсиманський”– Дж.Даррел “Квіти, що
говорять” –Е.Хемінгуей “Старий і море”.
Компаративний аналіз
рекомендуємо провести за таким планом:
1. Історія створення.
2. Особливості форми,
віршування.
3. Теми.
4. Образи.
5. Художні особливості.
У
методичній розробці пропоную порівняльний аналіз трагедії В. Шекспіра “Ромео і
Джульєтта” і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”.
Під час вивчення
творів на заняттях української
літератури М. Коцюбинського вчитель використовує теорію
“запозичень”, запропоновану німецьким
філологом Теодором Бенфеєм, дає завдання
пригадати твори літератури світу, які
співзвучні з мотивами повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, активізує такі прийоми мислення студентів, як аналіз, синтез, порівняння.
Важливим аспектом на уроці є
інтеграція у контекст історії мандрівного сюжету гуманістичних
ідеалів епохи відродження (трагедія В. Шекспіра “Ромео та Джульєта”), що
поширився на західноєвропейську
літературу та фольклор. З цією метою використовуються індивідуальні, групові
пошукові завдання: порівняльні таблиці,
інтермедіальна робота, творче читання, індивідуальне коментоване читання типологічно близьких
текстів, проблемні ситуації, зіставлення твору з його генетичним джерелом,
евристична бесіда, диспут, діалог, інсценізація
типологічно близьких сюжетно споріднених
елементів твору.
Слід зразу ж підкреслити, що вказані твори В.
Шекспіра та М.
Коцюби-нського, що належать до світової класики, відносяться до різних родів
літератури – драми і епосу, і відповідно до різних жанрів – трагедії і повісті.
Однак у цих родах і жанрах літератури є дещо спільне, що дозволяє порівняти
шедеври Шекспіра і Коцюбинського. Це наявність сюжетності, яка зближує епос і
драму. Тут зображуються події, що відбуваються у просторі і часі. Щоправда,
способи реалізації сюжетів в епосі і драмі різні: в епосі розповідь ведеться
об'єктивовано, у драмі ж мова персонажів являє собою, по суті, їхні дії в
ситуації, що зображується.
Таким чином,
наявність сюжетів, їхніх спільних рис, подібність характерів і роль головних
героїв дають підґрунтя для порівняння цих творів у процесі їхнього вивчення.
Головне, що зближує ці твори ( і це слід підкреслити в процесі їхнього
аналізу), – це показ всепоглинаючого, звеличуючого почуття кохання.
Образи Ромео
і Джульєтти, Івана та Марічки, створені в певних історичних умовах, відмічені
конкретними рисами своєї епохи. Разом з тим ці художні образи розкривають властивості
людських характерів, що можуть бути сучасними.
Вчитель
підкреслить, що у центрі зображення як у трагедії В. Шекспіра, так і в повісті М.
Коцюбинського стоїть мисляча, любляча, діяльна людина. І Шекспір, і Коцюбинський
показали ідеал, стверджуючи гуманну і оптимістичну концепцію активної
особистості.
– Кого ж ми можемо назвати
особистістю? – запитує вчитель.
Учні приходять до висновку, що особистістю можна
назвати людину, яка має своє усвідомлене ставлення до життя і людей, яка
відзначається самостійністю мислення, силою волі, має почуття гідності, честі,
відповідальності.
Такими особистостями,
– відмічає вчитель, – постають головні герої творів Шекспіра та Коцюбинського.
З попередніх
занять
зарубіжної літератури перед вивченням повісті М. Коцюбинського учні дізнаються про те, що з початком
епохи Відродження письменники-гуманісти, до яких належав і великий Шекспір,
проголосили найбільшою цінністю людину і її право на щастя. І хоча події у
трагедії Шекспіра і в повісті Коцюбинського відбуваються у різних країнах і в
різні епохи, проголошення гуманістичних ідеалів, права людини на щастя зближує
ці шедеври.
Закохані не
знайшли щастя в трагедії Шекспіра, але в повісті М. Коцюбинського ми спостерігаємо
оптимістичне єднання душ, як невмирущої константи гуманізм, що дозволяє інтерпретувати трагедію у власній
екзистенції.
У процесі
порівняльного аналізу двох творів зарубіжної та української літератур слід зупинитися
й на особливостях їх сюжетоскладання.
Про
випадковість як характерний мотив сюжетоскладання у літературних творах пише
відомий літературознавець В. Халізев. Він вважає, що велика кількість
справжніх випадковостей у старовинних сюжетах є засобом справити враження,
зворушити та заінтригувати. Завдяки перипетіям життя постає перед читачами не
стабільно-мертвим, а нескінченно-рухливим, яке приховує небезпеки і загрози, а,
разом з тим, обіцяє блага і радощі.
Сюжет
трагедії В. Шекспіра створюється цілою системою фатальних для героїв і
надзвичайно рідкісних, виняткових обставин. Багато в чому на випадк, збігу
обставин побудований і сюжет повісті М. Коцюбинського.
Взаємозв’язок
зарубіжної та української літератур випливає із загальних для цих курсів
проблем людського життя та душі людини. Протягом всієї історії людства
література була справжнім дзеркалом, що відображало найтонші рухи людської
душі, особливо пов’язані з вічною таємницею кохання. Саме на уроках компаративного
аналізу ми знаходимо оті діаманти, якими кожна національна література,
українська зокрема, долучається до
світової, «вписується» в неї.
Отже,
сучасне життя висуває необхідність творчого підходу до уроку літератури.
Компаративістика відкриває широкі горизонти в процесі навчання та виховання
сучасних учнів: розширення їхнього кругозору;
формування цілісного світобачення; розвитку полікультурної компетентності. За методом компаративного аналізу художнього твору –майбутнє.
Тема заняття. УКРАЇНСЬКІ
РОМЕО ТА ДЖУЛЬЄТА – ОБРАЗИ
ІВАНА ТА МАРІЧКИ
ЯК УТІЛЕННЯ
РОМАНТИЧНОЇ ІДЕЇ
НЕЗНИЩЕННОСТІ КОХАННЯ
У ПОВІСТІ М.
КОЦЮБИНСЬКОГО
«ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»
Мета: у процесі компаративного аналізу
допомогти розкрити глибину
інтимних почуттів
і взаємної вірності,
усвідомити вагу справжніх
духовних
цінностей у житті людини, пояснити місце повісті
серед
творів світової літератури;
розвивати в студентів уміння
зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене, навички роботи в
групі; виховувати високі
почуття,відповідальність,самодисципліну.
Очікуванні результати. Учні повинні знати та вміти:
ü навчитися робити
компаративний аналіз творів української літератури та зарубіжної літератури;
ü удосконалити вміння аналізувати твори, а саме визначати жанр твору, композицію,
характеризувати головних героїв;
ü удосконалити вміння писати « сенкан»;
ü продовжувати формувати комунікативні навички
в роботі малої групи;
ü розуміти, що
справжнє кохання існує, це почуття треба цінувати та поважати.
Форма заняття:
комбінований урок з елементами
компаративного аналізу.
Обладнання: комп’ютер, ілюстрації, картки для оцінювання,
музичне оформлення.
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
І.Організаційний момент
ІІ. Оголошення
теми та мети уроку з
мотиваційним аспектом
Ø Слово вчителя
Добрий день,
шановні дослідники, так саме дослідники, тому
що ми сьогодні будемо і досліджувати, і порівнювати, і робити висновки –
одним словом будемо робити компаративний аналіз двох творів: повісті «Тіні
забутих предків» та трагедії «Ромео та Джульєтти». Крім того пригадаємо такий
різновид вірша, як сенкан. Запишіть у зошиті число та тему. Епіграф до
нашого заняття пропоную такий вислів
східного мудреця Абу-ль-Фарадж «Знання – настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела».
(СЛАЙД1)
ІІІ.
Актуалізація опорних знань
Ø
. Літературний диктант
1. Повість "Тіні забутих предків" Коцюбинський
написав під враженням вид перебування в...(Карпатах) (СЛАЙД2)
2. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під
час...(бійки) (СЛАЙД3)
3. Марічка любила співати...(Коломийки) (СЛАЙД4)
4. Про кого сказано: "Він то сердито поблискував
сивиною та світив попід скелі, недобрим
зеленим вогнем? (Черемош) (СЛАЙД5)
5. Який художній засіб
вжито в попередньому уривку? (Уособлення) (СЛАЙД5)
6. Хто видобував у старий спосіб вогонь? (Ватаг) (СЛАЙД6)
7. Хто зраджує близькій людині? (Палагна) (СЛАЙД7)
8. Хто потопає в Черемоші? (Марійка) (СЛАЙД8)
9. Пояснити значення діалектизмів "плай", "мольфар".
(СЛАЙД9)
10. Що означає назва повісті? (СЛАЙД10)
11.Ким екранізована повість "Тіні забутих
предків"? (Параджановим) (СЛАЙД 11)
12.Повість називають
гімном …..? (Кохання) (СЛАЙД12)
ІV.
Сприйняття й засвоєння учнями
навчального матеріалу
Ø Слово вчителя
Коли
ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті
потоки, пахне смереками й гірськими
травами. А серед цього дива живуть лісовики й нявки, щезники й
чугайстри. А поряд – люди, що вміють вірити в казку, любити і вірно кохати. Іванові й Марічці –
головним героям повісті – судилось стати українськими Ромео і Джульєттою,
утілити в своїх долях гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття
кохання – значить наблизитись душею до розуміння любові як великої таїни буття.
Ø Робота над образами повісті. Евристична бесіда
ü Як познайомились Іван і Марічка? З чого настала їхня
взаємна симпатія?
ü За що, на вашу
думку, Іван и Марічка покохали один одного?
ü Що єднало їх у дитинстві і юності?
ü Чи впливали духовні запити, зацікавлення на гармонію стосунків і як?
ü Чи можна сказати, що Іван і Марічка були дітьми природи і
жили за її законами?
ü Чи була талановитою Марічка? Підтвердіть цитатою.
ü Як ставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть
текстом.
ü Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна
одну на відстані. Обгрунтуйте на основі тексту.
Ø
Інтермедіальна форма роботи
(Перегляд
уривку кінофільму С.Параджанова «Тіні забутих предків»)
ü
Завдання:
Порівняйте уривок тексту опису життя Івана після смерті Марічки та відображення
цього епізоду в фільмі.
Як письменник описує стан Івана? (СЛАЙД 13, 14)
ü
Відповідь студента
(Короткий опис "Шість літ не було
чутки...З`явився...Ще рік походив, а відтак оженився. Треба ж було
газдувати").
ü Як кіномитець показав цей епізод повісті у фільмі?
ü Відповідь студента
( Епічна картина; перебування в лісі, додаються жіночі голоси, які бідкаються про його долю, поневіряння, копання могили на
кладовищі, лагодження невеличкої церкви, повернення до села. =>Увиразнює
стан героя, підводить глядача до думки про трагічну кінцівку. Режисер звертає
увагу на погляд => неспокійний, тривожний, зі смутком, болем).
Отже,
коли до тексту долучаються зорові, слухові образи, то це дозволяє створити в
уяві цілісний образ. Але текст (слово)
повинно бути першим при знайомстві з твором письменника. Це допоможе створити в
вашій уяві образ, такий, яким ви його уявляєте. І лише потім перегляд фільму
увиразнить його.
ü Чи пощастило Параджанову розкрити на достатньому
художньому рівні ідейно-художній зміст повісті «Тіні забутих предків»?
Ø Продовження
евристичної бесіди:
ü Користуючись виписаними вдома (д/з) цитатами, порівняйте Марічку
та Палагну. Чи була Палагна Іванові парою?
ü Чи був Юра причиною суму й душевного безсилля Івана?
ü Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо
жити з Палагною?
ü Чи можна назвати стосунки між Юрою и Палагною справжнім
коханням?
ü Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради
в спогадах про минуле кохання?
ü Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові
деталі, які вказують на неминучість трагедії?
ü Чому гине Іван? Чи був щасливим в останні хвилини життя?
Чи сприймається загибель як трагедія?
ü Чи можливе таке кохання у наш час?
Ø
Слово вчителя
В
світовій літературі до теми вічного кохання зверталися багато письменників і
поетів. Скажіть з героями якого твору світової літератури можемо провести паралель? ( В. Шекспір «Ромео
і Джульєтта»). Сьогодні ми проведемо з вами компаративний аналіз творів Запишіть визначення компаративного аналізу –
це порівняння творів, які належать до
однієї або різних літературних епох, та
знаходження у творах відповідностей і відмінностей. Але перед тим
як приступити до аналізу, давайте
пригадаємо сюжетно-композиційні
особливості двох, вище зазначених творів
Ø Робота в групах
зробити загальний літературознавчий аналіз твору М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" через схеми.
Результати роботи представити у вигляді схем. (Слайд15)
1 група. Довести, що конфліктами твору є:
2 група. Які проблеми
порушено в повісті? (Слайд16)
3 група. Визначити ідейний зміст повісті "Тіні забутих предків" (СЛАЙД17)
Ø
Слово вчителя
Отже, ми пригадали
сюжетно-композиційні особливості повісті М.
Коцюбинського «Тіні забутих предків», а тепер для того, щоб зробити компаративний аналіз
творів послухаємо повідомлення студента
на тему: «Сюжетні особливості
трагедії В. Шекспіра «Ромео
та Джульєта»»
Ø Виступ учня -літературознавця «Сюжетні особливості трагедії «Ромео та Джульєта»»
Тема кохання – одна з вічних тем у літературі.
Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками
розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що
ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв – Ромео і
Джульєтту.
Кохання
Ромео та Джульєтти, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної
ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільств, без перебільшень
його можна назвати навіть героїчним.
Роди
Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за
поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім
нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі
умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і
має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється
кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений
тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане
заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб
побачитися з Джульєттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти
на ризик в ім’я кохання, приймаючи зілля, що допоможе їй зімітувати власну
смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і
зовнішніх обставин.
Кохання має
більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте,
якщо не можна бути разом.
Так їхнє
почуття виявляється сильнішим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм
об’єднатися. Герої гинуть, але насправді це не поразка, а перемога кохання.
Програє стара мораль ворожнечі: трагічна розв’язка особистої долі Ромео і
Джульєтта примиряє старше покоління Монтеккі та Капулетгі.
«Немає повісті
сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і
Джульєтту», – стверджує наприкінці п’єси Шекспір. Але цей сум – світлий,
а трагедія в цілому – оптимістична. Обставини не знищили кохання, не роз’єднали
Ромео і Джульєтту. Мораль кохання – а кохання завжди символізувало саме життя –
приходить у світ і утверджує нові цінності, нехай навіть настільки дорогою
ціною, дарує надію на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов –
ненависть.
Ø
Робота в парах
Знайти.
спільні та відмінні риси в сюжетах творів В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» і
М.Коцюбинський «Тіні забутих предків». (СЛАЙД18).
Спільні
риси: (СЛАЙД 19)
·
ворогуючі родини;
·
у ворогуючих
родинах є діти,які кохають одне одного;
·
головні герої
гинуть;
·
обидва твори – гімн
коханню.
Відмінні
риси: (СЛАЙД 20)
·
смерть героїв
різна;
·
різні мотиви і
причини смерті;
·
особливість
змалювання таємничого казкового світу;
·
Шекспір змальовує
переборну силу кохання, а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи,
людської душі
ІV.Закріплення вивченого
матеріалу
Ø Слово вчителя
Що ж ми з’ясували, що саме головне, що об’єднує ці
твори – це непідробне кохання, яке, на жаль, закінчується трагічно. Кохання
перебільшує. В цьому його сила – і його слабкість, джерело його ілюзій і
розчарувань, так говорив Реньє. І ось питання
для дискусії.
Ø Дискусія на тему «Чи може кохання в ранньому
віці принести щастя людині»?
Даю хвилину на обговорення. Єдине
зауваження: перша група – доводить, що дійсно таке кохання може бути; друга група – буде доводити, що ні,
таке кохання не має право на існування; третя група – виступить від підлітків;
а ось четверта – від імені батьків.
Ø Робота в групах
Ø Скласти сенкан
до слова «Кохання»
V. Підсумовування
почутої інформації та оцінювання
Ø Інтерактивна
вправа «Мікрофон»
ü Чи можна сказати, що повість – поема про життя у всіх його
вимірах? Обгрунтуйте.
ü У чому для вас
сенс життя і щастя?
Ø Заключне слово
вчителя
"Хто
щасливий?"– запитує Коцюбинський в одній своїй поезії у прозі «Пам'ять
душі». І відповідав: «Той, хто дає багато,
а бере найменше. На чиїх сльозах виростають найкращі квіти, хто на
своїй дорозі розкидає для вжитку всіх
самоцвіти». М.Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був саме такою людиною.
VI. Рефлексія. Що
сподобалося під час уроку? Чого
навчились на занятті? Що найбільше запам’яталось?
VІІ. Домашнє завдання
Ø Написати короткий
роздум у контексті компаративного
аналізу трагедії В.Шекспіра «Ромео та
Джульєта» та повісті М. Коцюбинського «Тіні
забутих предків» на тему:
«Чому кохання ─ вічна таїна»?
Комментариев нет:
Отправить комментарий