Інтерактивні вправи

5 клас

Тестові завдання з вибірковими відповідями

(для оцінювання мовних знань і вмінь учнів)

І варіант

Уважно вислухайте питання, запишіть номери і дайте свій ва­ріант відповіді на кожне з них. Наприклад: 1–А.

1. Лексикологія вивчає:

А звукову будову мови;

Б словниковий склад мови;

В будову і творення слів;

Г правила літературної вимови.

2. Слова, що вживаються лише в певних місцевостях, називаються:

А архаїзми; Б загальновживані;

В діалектизми; Г професіоналізми.

3. Однозначним є слово:

А голова; Б золото;

В гострий; Г префікс.  

 4. Слова в переносному значенні виконують таку функцію:

А означають звичайну назву предмета;

Б характеризують предмет за схожістю;

В перелічують ознаки предмета;

Г називають дію, притаманну предметові.

5. Слова, близькі за значенням, але різні за звучанням, називаються:

А антоніми; Б омоніми;

В синоніми; Г пароніми.

6. Фразеологізмом називається:

А гра слів, заснована на використанні омонімів;

Б нерозкладне загальновживане словосполучення, яке сприй­мається як одне слово;

В стислий крилатий вислів без повчального значення;

Г короткий, часто віршований народний вислів повчального характеру.

7. Слово «сімдесят» утворилося таким способом:

А префіксальним;

Б складанням основ;

В суфіксальним;

Г префіксально-суфіксальним.

8. Словом, у якому в родовому відмінку і (ї) зміниться на о, є:

А осінь; Б камінь;

В Київ; Г Харків.

9. Кінцеві приголосні г, к, х у місцевому відмінку змінюються на:

А х, ш, с; Б ж, ч, ш;

В з, ц, с; Г к, ц, ч.

10. Правильним є такий правопис:

А пів‑яблука; Б півяблука;

В пів’яблука; Г пів яблука.

11. Префікс пре- вживається зі значенням:

А наближення;

Б у значенні «дуже»;

В неповноти дії;

Г як виняток у трьох словах української мови.

12. При формулюванні правил українського правопису використано такий стиль мовлення:

А художній; Б розмовний;

В офіційно-діловий; Г науковий.  

ІІ варіант

·         Уважно вислухайте запитання та завдання до них. Дайте відпо­віді на питання та виконайте запропоновані завдання (доберіть власні приклади).

1. Професіоналізмами називаються:

А слова, що вживаються в певній місцевості;

Б слова, вживані людьми певного роду діяльності;

В слова, якими користується більшість, і які всім зрозумілі;

Г слова, що вийшли із загального вжитку.

2. Слова, вжиті у невластивому їм значенні, називаються:

А однозначні слова;

Б слова в переносному значенні;

В багатозначні слова;

Г слова в прямому значенні.

3. Слова, протилежні за значенням, називаються:

А антоніми; Б пароніми;

В омоніми; Г синоніми.

4. Фразеологізмом називається:

А стислий крилатий вислів без повчального значення;

Б короткий віршований вислів повчального характеру;

В гра слів, заснована на використанні омонімів;

Г нерозкладне загальновживане словосполучення, яке сприй­мається як одне слово.

5. Кінцеві приголосні г, к, х у місцевому відмінку змінюються на:

А х, ш, с; Б ж, ч, ш;

В з, ц, с; Г к, ц, ч.

Наведіть три приклади такого чергування.

6. Прикметником, що при зміні його на іменник за допомогою су­фікса -ин (а) матиме суфікс -щ (ина), буде:

А козацький; Б гуцульський;

В турецький; Г гайдамацький.

ІІІ варіант

Дайте відповіді та виконайте завдання до 10‑го питання.

1. Застарілі слова ще називаються:

А архаїзмами; Б загальновживаними;

В діалектизмами; Г неологізмами.

2. Синоніми виконують у мовленні таку функцію:

А шляхом протиставлення яскравіше змальовують ознаки пред­метів і явищ; 

Б називають терміни, конкретизують певні поняття;

В означають звичайну назву предмета, дії чи ознаки;

Г роблять мову багатою і яскравою.

3. Стійке (нерозкладне) загальновживане словосполучення, що сприймається як одне слово, називається:

А афоризм; Б професіоналізм;

В фразеологізм; Г крилатий вислів.

4. Нові слова утворюються від:

А префікса; Б кореня;

В суфікса; Г основи.

5. Непохідною основою називається:

А основа, що складається тільки з кореня;

Б основа, що складається з префікса й кореня;

В основа, що складається з суфікса й кореня;

Г основа, що складається з префікса, кореня й суфікса.

6. Голосний о при зміні значення дієслова означає:

А повторювану дію; Б багаторазову дію;

В одноразову дію; Г наголошений суфікс.

7. Голосні о, е у відкритому складі чергуються в закритому з:

А у; Б а;

В і; Г и.

8. Сполучний голосний е при творенні складного слова використо­вується:

А якщо перша частина складного слова — прикметник твердої групи;

Б коли перша частина складного слова — прикметник м’якої групи;

В коли перша частина складного слова — іменник або займен­ник — закінчується на твердий шиплячий;

Г після м’якого неподовженого приголосного, яким закінчуєть­ся основа іменника м’якої групи.

9. Перед к, п, т, ф, х змінюється префікс:

А роз-; Б з‑;

В с‑; Г без-.

10. Префікс пре- в українській мові має значення:

А неповноти дії;

Б вказує на наближення до чогось (когось);

В вживається у значенні «дуже»;

Г слова з таким префіксом — винятки в українській мові.

Відповіді на тестові завдання з вибірковими відповідями

І варіант

№ 1. — б); № 4. — б); № 7. — б); № 10. — в);

№ 2. — в); № 5. — в); № 8. — г); № 11. — б);

№ 3. — г); № 6. — б); № 9. — в); № 12. — г).

ІІ варіант

№ 1. — б); № 2. — б); № 3. — а); № 4. — г); № 5. — в); № 6. — б).

ІІІ варіант

№ 1. — а); № 3. — в); № 5. — а); № 7. — в); № 9. — б);

№ 2. — г); № 4. — г); № 6. — в); № 8. — г); № 10. — в).