урок української літератури 7 клас

Тема. Андрій Чайковський. «За сестрою». Коротко про митця. Відтворення історичних подій з позицій гуманізму в героїко-романтичній повісті     «За сестрою».

Мета (формувати компетентності). Предметні: ознайомити семикласників з життєвим шляхом А. Чайковського; інформаційні: з’ясувати історичну основу повісті «За сестрою»; ключові: вдосконалювати навички аналізувати художній твір, визначати його жанрові ознаки; комунікативні: розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки; загальнокультурні:виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого свого народу, почуття любові до рідного краю.

Цілі .

Учні знатимуть:

·        Відомості про основні події в житті Андрія Чайковського,

·        Історичну основу повісті «За сестрою»,

·        Значення літературознавчих понять героїко-романтична повість, романтичний герой,

Учні вмітимуть:

·        Розповісти про життя письменника;

·        Розкрити історичну основу повісті;

·        Визначати її жанрові ознаки.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

Обладнання.  Мультимедійна презентація  (вислови про творчість письменника, портрет письменника Андрія Чайковського, допоміжний матеріал до уроку), буктрейлер.

Міжпредметні зв’язки . Історія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво

Епіграфи: 

«Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями»,   А. Чайковський.

«Історична проза А. Чайковського будила (й будитиме  далі) любов до книжки, до історії свого народу та його козацької слави, до завзяття і відваги.»    В. Яременко

                                

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

Вітання: ось дзвінок сигнал подав – до роботи час настав,

Тож і ми часу не гаймо, а урок вже починаймо

Для того щоб ви пригадали  домашнє завдання  пропоную вам переглянути бук трейлер.

І так згадали,  вдома ви опрацювали біографію Андрія Яковича Чайковського та почали читати повість « За сестрою». Слайд 1

  

(2. Актуалізація суб’єктивного досвіду.) Слайд 2

Пропоную вам,  працюючи протягом уроку,   подумати і

 продовжити речення «Для мене історія -  це…»   а відповідь на це питання ви дасте в кінці уроку)

ІІ. Повідомлення теми уроку

Зараз відкрийте зошити, запишіть число 15. Лист. Кл роб і тему уроку    (слайд 3)

ІІІ. Цілевизначення та планування.

1.     Перелік цілей  (слайд  4  )  

Епіграфом до уроку будуть такі  висловлювання ( слайд 5)

 (Бесіда) А зараз давайте пригадаймо:

·        З якими загарбниками боровся український народ?  Згадайте історичну повість, яку ми нещодавно прочитали ( монголо- татарами).

·        Що вам відомо про монголо-татар? ( це були вороги, загарбники) .

 • Чому наш народ непереможний у боротьбі із завойовниками? ( тому що  є люди, оборонці, захисники,  які, навіть,  жертвуючи своїм життям робили все можливе,  щоб боронити свою рідну землю).

  • Чому українці цінують ті надбання, які наші предки вибороли у жорстокій боротьбі з ворогом, жертвуючи власним життям?  ( тому що вони вдячні за щасливе життя на рідній  землі).

-          От ми сьогодні й поговоримо про ті давні часи, коли на землі України нападали вороги, і завдяки чому наш народ є непереможним .

Про давнє минуле складено велику кількість художніх творів, з під пера багатьох  письменників з явилось чимало ліричних та епічних творів цієї тематики,  не стояв осторонь цієї теми  і Андрій Чайковський.

ІV . Опрацювання навчального матеріалу.

1.     Знайомство із письменником Андрієм Чайковським ( слайд   6     )

 Заслуховування й аналіз  повідомлень групи біографів

На попередньому уроці ви всі  отримали завдання,  

дехто з вас працював у групах, а їх було 2  це біографи та  історики.

Тож надамо слово біографам, які познайомлять нас з біографією А.Чайкрвського.

- І  – про родину, юність, роки навчання;

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів. Початкову освіту одержав у дяка в с. Гордині, закінчив у 1877р. Самбірську гімназію і, відбувши річну військову службу, поступив на філософський факультет, а через рік перейшов на правничий відділ Львівського університету. Працював адвокатом у Львові, потім у Бережанах відкрив адвокатську канцелярію, перед першою світовою війною переїхав до Самбора, а після війни поселився в Коломиї, де й жив до дня смерті 2 червня 1935р.

-         ІІ – про громадську діяльність;

Ще в гімназійні роки Чайковський захопився громадською роботою, був активним членом і навіть головою студентського товариства “Дружній Лихвар”, одним із керівників львівської “Просвіти”, займався організацією читалень, різних товариств, якими рясніла з кінця XIX ст. Галичина (“Боян”, “Надія” тощо).

- ІІІ  – огляд творчого шляху письменника.

Літературна діяльність письменника розпочалася у 1888р., коли в народовській газеті “Діло” з'явилися його статті про “причини зубожілості наших селян в судівництві” та про біблійні й старогрецькі судові процеси. Сорокарічний ювілей літературної праці А. Чайковського Галичина відзначала у 1928р.

Але А. Чайковський почав писати ще в гімназії під впливом прочитаних книжок, писав драми й оповідання, та, як свідчить О. Маковей, через якийсь час із них “сміявся”, а далі й зовсім покинув літературне писання “задля недовір'я в себе і невзгодин життя”.  Взявся за перо уже в зрілому віці, добре знаючи життя народу та його історію.

Андрій Чайковський швидко здобув славу всеукраїнського письменника. Інтелігенції Східної України він був відомий уже в середині 90-х років XIX ст. з галицьких періодичних видань, що все-таки доходили до Києва, Чернігова, Одеси, продираючись крізь рогатки царської цензури.

Письменник глибоко знав сучасне йому селянське життя, на цю тему написав низку творів, що з'являлися окремими виданнями — “Образ гонору” (1895), “Бразілійський гаразд” (1896), “Не піддайся біді” (1908), “Не було виходу” (1927).

Один за одним з'являлися в світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: «За сестрою» (1907), “Козацька помста” (1910), “Віддячився” (1913), “На уходах” (1921), “З татарської неволі” (1921), “Олексій Корнієнко”, ч. І—ІІІ (1926 — 1929), “Украдений син” (1930), “Сонце заходить” (1930), “Богданко” (1934), “Полковник Михайло Кричевський” (1935)  роман «Сагайдачний» та багато інших.

(2. Підготовка до сприймання твору. (слайд  7    )

А) Група істориків готувала повідомлення про   татари і їх стосунки з Україною .

-  Після підкорення Кримського ханства Туреччиною (1475р.) воно починає робити грабіжницькі напади на Україну. Через деякий час на біду українського народу змінюється ситуація в причорноморських степах. Кочові орди перетворилися на ударну силу грабежів українського народу. Боротьба з татарами ускладнювалась тим, що вони мали досконало розроблену тактику раптових грабіжницьких нападів, при цьому головну роль у ній відігравала висока рухливість їх загонів. Найбільші напади на Україну татари робили взимку.

 Це було обумовлено тим, що замерзали Дніпро та його численні притоки, і для руху військ не було перешкод. Це давало можливість маневрувати і значно заглибитися на територію України непоміченими.

Влітку шлях вдень визначався по орієнтирах, а вночі по зірках. Це були напрямки по водорозділу річок та їх притоків, щоб уникнути переправ через річки та інші перешкоди.

 - Першим головним етапом нападу татарського війська було швидко заглибитися в територію, не роблячи ніякої шкоди і залишаючись непоміченим козацькою сторожею. З цією метою військо розділялось на три частини, які потім ще ділились на три. Військо мчалось день і ніч, зупиняючись не більше як на годину для годування коней. Пройшовши 250-300 кілометрів від кордону, військо розвертається і починає відступати назад. Кіш відступає в тому ж порядку, а флангові частини віддаляються і розділяють свої частини на невеликі загони — чамбули. Ці загони і починають грабіж. Напад на село робиться раптово і навально, а щоб ніхто не втік, його оточують з усіх сторін. Все, що горить, підпалюється, в полон забирають чоловіків, жінок, дівчат, хлопчиків, а хто чинить опір — вбивають. Забирають також коней, худобу, овець та кіз. Із награбованим чамбул приєднується до коша, від якого замість прибулого загону відправляється новий для проведення грабунків. Поступово все татарське військо, не припиняючи руху, збирається разом із награбованим біля головної частини війська — коша. У зв’язку з наявністю худоби та полонених відступ війська стає уповільненим. Відійшовши в степ на 120—160 кілометрів від кордонів, зупиняються на відпочинок, впорядковують військо та ділять здобич.

 - Через деякий час, після одержання повідомлення про наближення або вже напад татар, форсованим маршем виходило з Січі козацьке військо. Воно йшло під захистом табору з возів у складі піхоти, кінноти та артилерії.

 Від війська на широких алюрах рухалися розвідувальні загони з завданням виявити місце розташування татарського коша, тобто головного їх обозу. Після виявлення коша визначався момент, коли від нього відгалужувалися чамбули. Наблизившись до коша, козацьке військо під захистом табору вело на нього наступ до повного розгрому. Після цього козацькі кінні загони починали боротьбу з чамбулами по їх маршрутах.

-         Зверніть увагу на презентацію і скажіть яких ми бачимо татар? Який багатий у них одяг, наскільки вони були підготовлені до військових дій, наскільки сильно вони озброєні.

А зараз послухайте вірш про жорстокість ворогів, які нападали на наші землі

        (Виразне читання.).    (Слайд 8 )

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в'ється,

А по ногах ланцюг б'ється.

-         Хто ж виявився безстрашним,  мужнім та кинувся на допомогу, боронити рідну землю?  (козаки)  (слайд 9)

·        Хто ж такі козаки? Що ми знаємо про них? 

Були  на  Україні  молодці:

Великі  завойовники,  бійці.

Вони  нічого  не  боялись.

Бились,  з  ворогів  сміялись!

Дай  їм  коня  та  дай  їм  зброю  

Не  лишать  турка  вже  в  покою.

·        Що ж  означає слово «козак»?

( Слово прийшло зі сходу. У давніх тюрків називали молодих парубків, які пройшли складний обряд посвяти у члени племені. З часом це слово одержало кілька значень. Так називали вільну, незалежну, озброєну людину, а половці називали козаками тих, хто ніс сторожову службу, оберігав кордони племені від ворогів. У слов’ян називали людей, вільних від кріпацтва, котрі поруч із господарськими заняттями були в постійній готовності для оборони рідної землі від іноземних загарбників. Козаки називалися «запорозькими», бо головні їх центри знаходилися значно нижче Дніпровських порогів.)

Зверніть увагу на презентацію, які зображені козаки? А що було справжнім атрибутом козака?  (Оселедець) . А ще кожен козак мав прізвисько і давайте послухаємо вірш, які ж були цікаві прізвиська козаків.

Звичай мали козаки —
(Це тепер — незвично)
Говорити залюбки
Правдоньку в обличчя.
Хтось, коли чинив не так
Чи робив невміло,
Тому, як на лобі знак,
Прізвисько ліпили.
І як смішно не було,
Соромно і гірко,
Називали:
Й Рябокінь, і Рябий, Рябко,
Дурноляп, Ковалко,
Драч, Тягнирядно, Дранько,
Друнько, Дерипалка,
Сірий, Сіроух, Сірко,
Заєць, Сірошапка,
Полуботок, Плющ, Пірко,
Лапко, Криволапка.
Просто — Лебідь, Вовк, Сова,
Хміль, Нетудихата.
Ох, які дзвінкі слова,
Мова пребагата!
Не цураймося ж своїх
Прізвищ чудернацьких,
Не цураймося старих
Звичаїв козацьких!

А як ви вважаєте, що піднімало бойовий дух козаків? (пісня).

Пропоную послухати Козацький марш ( слайд 11).

- Ми з вами згадали історичне минуле, яке саме й лягло в основу повісті « За сестрою»

(3.Робота над  твором.) (слайд 12)
- Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки.  Повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну.

(слайд 13) . Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

 Повісті «За сестрою» Чайковського характерні легка манера оповіді, незвичайна простота і душевність. Адже автор писав її для юного читача. Письменник прагнув розбудити любов до читання книжки, зацікавити  минулим свого народу, провести слідами славних предків, розбудити гарячу любов до Вітчизни.

1.     Давайте пригадаємо…

1.В якому селі жив Павлусь?  Що ви дізналися про історію села?

2.Що ви дізналися про родину Судаків? Чим він славився?

3. Як на село напали татари?  Як  родина Судаків боронилася від татар? Що сталося із сім’єю ?

4. Яким чином Павлусь переховувався від ворогів?

5.Що відчував Павлусь під час власної небезпеки?  

  А.Чайковський писав повість простою зрозумілою мовою, використав приказки та прислів’я,  а тепер перенесемося з вами в степ і ви почуєте як гарно цікаво автор  описує степ? (слайд 14   )

·        «Оболоння вкрите травою, що сягає вам по пояса. Між травою квіти аж хапають за очі своїми красками. А гляньте довкруги себе.

 Ніде краю не видно. Обрій неба,  наче вижолоблена півкуля кругом вас,  далеко спочиває на землі. Ніде ні лісу, ні гори, лиш муравейники.

 А поїдете десяток миль у який – небудь бік, те саме й те саме.

 Ні краю, ні берега.

  Слайд 15 Це степ, український степ, із своїми високими могилами. Це одинокі дороговкази для людей, що тут заблукають. Деякі могили й називаються своїм іменням,  про інші ніхто не знає, ні імені їх, ні відкіля вони взялись».

Слайд 16 «Сонце підходило вище й почало припікати. На небі не було ні хмаринки, а ті, що зрання підносилися з нічної роси, позабирав вітерець і поніс далеко».

  Слайд 17 «Навкруги царювала тиша. Здавалося, що тепер від променів сонця степова трава з собою розмовляє, бо щось увесь час в ній бриніло, як це буває в літню спеку».

А зараз повернемось до   змісту тексту  ( питання з підручника  с.90)

(Слайд 18)

(Робота з теорії літератури.).

1.     Визначити тему  твору

Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятунку своєї сестри з татарського полону. (слайд 19).

     2.  Визначення жанру твору

             А) Актуалізація знань (робота в парах)

— Як ви вважаєте, цей твір ліричний чи епічний? Аргументуйте думку. (Епічний, у ньому присутня розповідь, описується побут, устрій життя, пригоди та вчинки героїв, використовуються портретні, пейзажні описи, діалоги, монологи).

— Назвіть жанр твору. За якими ознаками його можна визначити?

(Повість — середній за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про певні важливі події життя, пригоди одного або кількох персонажів).

— Чим цей жанр відрізняється від оповідання? (Більшим обсягом, більшою кількістю героїв, особливо другорядних, більш поширені та послідовні описи та розповіді).

— Пригадайте вивчені вами твори цього жанру. («Захар Буркут» — історична повість, «Тореадори з Васюківки» — пригодницька та ін.)

— Які з цих ознак ми спостерігали у повісті «За сестрою»? (Романтика пригод та ін.)

 (слайд 20)

• Героїко-романтична повість — епічний твір середнього розміру, в якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків, справ. (запис у літературний словник)

(слайд 21)

V.Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Бесіда:

- Що зацікавило вас в особі Андрія Чайковського?

  -  Ознайомившись з історією, викладеною у формі художнього твору, чи не маєте ви бажання доповнити своє речення «Для мене історія – це…» (слайд 22 )

Підсумовуючи вашу роботу на уроці, хочу сказати що  оцінки  виставлю на наступному уроці, враховуючи роботу сьогоднішнього уроку

До теми козаччини звертались не тільки письменники, а й художники.

 Перегляньте репродукції картині з зображенням козаків. Чим вони схожі із зображеними в повісті. (слайд 22,23, 24)

Домашнє завдання.

Обов’язкове. Опрацювати статті підручника про героїко-романтичну повість (с.85) , читати повість далі, розділи 5,6,7,8 ( с.90-94).

Додатково підготувати повідомлення «Пригоди Павлуся у Криму».